Що таке геноцид?

Коли ідеться про різню в Бучі, Ірпені, Бородянці, Ворзелі напрошується питаня: «Навіщо?!» Перше що спадає на думку, це списати все на довічне російське бузувірство і зневагу до людського життя. Звісно таке має місце – ще з часів общіни та домостроя. Проте, як на мене, пояснювати все одною лише відсутністю у росіян емпатії до всіх починаючи від себе, буде надто легковажно.

Дуже багато ознак вказують на те, події у Бучі було спланованою операцією, підготовленою заздалегідь.

По-перше, масове мародерство. Вже написано кілька статей про те, що початися воно не могло, без санкції з самого верху. Навіть у Чечні росіяни мародерили по-тихому, по-дрібницях, з простої причини – ніякий офіцер не хоче відповідальності. Російська бюрократія бездушна. Спустять з гори наказ «боротися з мародерством» — не відкрутишся. Зате. Ми бачили як натхненно мародерили російські війська у Грузії. Ба-більше, росіяни практично хвалилися пограбуванням грузинів. Навіщо? Бо це форма приниження. «Я тут пан, тому я беру що хочу, а ти або погоджуєшся, або вмираєш».

По-друге, численні зґвалтування. Що це нагадує? У Німеччині 1945 р. зґвалтування німкень солдатами Червоної армії мали масових характер. Ветеран тої війни Ніколай Нікулін описав апокаліптичні картини, коли ґвалтували під гарячу руку навіть радянських жінок-військовослужбовців, якщо ті були в цивільному. Нічого дивного, з давніх давен масові зґвалтування були інструментом придушення волі населення на завойованих теренах. Москва відродила у 21-му ст. цю бузувірську технологію.

По-третє, мішки для трупів і мобільні крематорії. Ми ще дивувалися – навіщо їм стільки? Невже вони планують втрати більші за обидві Чеченські війни? Тепер очевидно. Все це було не для окупантів – а для нас.

По-четверте, вам не спадало на думку, чому окупанти кидали трупи просто валятися на вулицях багато днів? Вони ж, хай їм можуть бути джерелом зарази для самих же окупантів! Тим не менше, окупанти навіть не думали прибирати убитих. Ховали їх переважно місцеві мешканці. Не дивно, що тікаючи з Бучі та Ірпеня про убитих окупанти просто забули. Що нам нагадує це? Відповідь – Батурин 1708-го року. Так само місто було вирізане. Так само ніхто й не думав прибирати трупи. А Петро І потім за всякої нагоди погрожував містам що пручалися «сотворіті яко в Батурінє».

Вже відомо що окупанти в занятих містах шукали цілком певних людей – за заздалегідь складеними списками. Активістів українських партій, учасників АТО, волонтерів тощо. Про складання таких списків раніше попереджала американська розвідка.

Ба-більше. Після Бучі прийшла інформація що у захоплених районам Маріуполя окупанти заходилися негайно прибирати трупи і спалювати їх в мобільних крематоріях. Цивільне населення масово вивозять на окуповані райони Донбасу і в Росію. Очевидно, Москва масово прибирає сліди та свідків своїх злочинів.

Все перелічене свідчить – ми мали справу з організованими масовими вбивствами і насиллям. Так, на рівні виконавців кожен бузувірствував на власний розсуд, але карт-бланш давали згори. Але навіщо?

Відповідь – аби зламати і роздушити.

Політексперти не можуть збагнути – як Москва зважилася на пряме вторгнення до України? Хіба Москва не відала, що в українців довга історія боротьби за свою незалежність? У Москві забули про Отаманщину та про опір ОУН-УПА? Відповідь, як на мене така. Ні, там як раз гарно про це знали. Тому вирішили діяти за рецептом більш давнім – часів Петра І. Україну вирішили ламати так само, як після виступу гетьмана Мазепи – різнею в Батурині, різнею на Чортомлицькій Січі, Лебединською комісією тощо. А далі до діла став би весь інструментарій 20-го ст. до концтаборів, Биківні та Голодомору включно. Нам готували злам самої національної свідомості – через насилля. Все це називається просто – ГЕНОЦИД.

Партія «Європейська Солідарність» зареєструвала постанову, якою закликає ВРУ та світову спільноту визнати воєнні злочини Росії геноцидом проти українців. Підстав – більше ніж достатньо.